Грушева мідяниця
Грушова мідяниця, вона ж грушева листоблошка — комаха з загону рівнокрила, сімейства листоблошок. На відміну від величезної кількості інших комах-шкідників, що приїхали з Америки, грушова листоблошка бере свої витоки з Європи та Азії. На даний момент цей вид є найлютішим ворогом садівників Західної Європи та поширений повсюдно від Лісабона до Мінська. Європейське походження обумовлює більш високу активність при низьких температурах, ніж у комах, що емігрували із Заходу, але доцільним для мідяниці все ж таки є тепла пора року.

Опис
Грушова мідяниця – маленька комаха довжиною 2,5 – 3 мм. Залежно від сезону має різне забарвлення тіла. Взимку – темно-коричневий, влітку – жовто-оранжевий. На тілі є явно виражені поперечні темні смуги. На спинці розташовані 2 пари крил, задні кінцівки адаптовані до стрибків. Завдяки такій будові грушова листоблошка здатна до активного переміщення рослиною, а також міграції з одного дерева на інше шляхом перельоту або перестрибування, залежно від відстані, яку необхідно подолати. Фітофаг віддає перевагу молодим грушевим деревам. Шкідливий на личинкових стадіях і стадії імаго. Живиться клітинним соком рослини, при цьому майже без розбору вражає бруньки дерев і квіти і листя і плоди. Специфіка харчування грушевої мідяниці порушує нормальні процеси життєдіяльності рослини, що призводить до погіршення здібностей до фотосинтезу та як наслідок відмирання тканин (листя, квіток, нирок, плодів). Комаха виділяє липку рідину схожу на патоку, так звану падьку або медяну росу, таким чином позбавляючись зайвого цукру, отриманого з рослини. Ця падька створює оптимальні умови для розвитку сажистого грибка, а також приваблює мурах, які вживають її в їжу. Існує теорія, що мурахи допомагають листоблошкам, так само як і попелиці, пережити зимівлю. Таким чином, зберігаючи джерело живлення.
Життєвий цикл
Розглянемо життєвий цикл грушевої мідяниці, починаючи із зимівлі. Зимівка листоблошки починається наприкінці осені – жовтень, листопад. Залежно від погодних умов. Зимують особини в тріщинах дерев та під корою. Здатні до зимівлі на стадії імаго. Діапауза завершується ранньою весною. Комаха потребує енергії і при 2-3С мідяниці вже починають активно харчуватися, при 5-7С спаровуватися, а при 9-11С відкладати яйця. Тривалість життя самки становить 30-40 днів, самці гинуть одразу після спарювання. За життя самка грушевої листоблошки 300-800 яєць з інтервалами 5-7 днів.
Перша стадія розвитку – це яйце. Яйце грушевого мідяниці розвивається протягом від 6-20 днів, залежно від температури повітря. Якщо говорити просто, то що тепліше, то швидше. Яйце має еліптичну форму, довжину близько 0,3 мм і білий колір, який у розвитку перетворюється на жовтий. Наступна стадія – це німфа, яка проходить кілька лінок перед тим, як перетворитися на дорослу особину. Німфа грушевої мідяниці в процесі зростання набуває темнішого забарвлення, від жовтого до коричневого. До третьої линяння починається формування крил.
Остання стадія – імаго. Повний цикл перетворення з яйця на імаго становить 20-60 днів залежно від кліматичних умов.
Шкода від мідяниці
Маючи ротовий апарат колючо-смокчучого типу, проколює тканини рослини та вживає в їжу його соки. Це призводить до порушення фотосинтезу та транспірації. Живуть колоніальним строєм, що збільшує обсяг ураження рослини та призводить до зниження врожаю. У процесі життєдіяльності виділяють медяну росу, яка є оптимальним середовищем для розвитку грибкових захворювань, серед яких сажіста чернь. Липкі виділення залучають мурах, які у свою чергу є переносниками попелиць, що збільшує обсяг проблеми.

Способи виявлення
Грушова листоблошка провокує гальмування розвитку листя. Квітки рослини починаю коричневіти і відмирати. Якщо дерево вже уражене мідяницею, плоди матимуть явно виражену деформацію. На листі утворюється липка субстанція. Листя може почорніти причиною чого буде грибок, але першопричиною – мідяниця. Масове нашестя мурах також є сигналом про наявність листоблошки або попелиці.

Заходи боротьби
Існує досить багато різних інсектицидів, покликаних перемогти грушеву мідяницю. Але враховуючи здатність комахи до активного пересування варто задуматися, скільки дерев потрібно обробити і як це позначитися на якості та користі врожаю.
Природа давно вже подбала про те, щоб у всіх процесах існував баланс. В агрономії зараз це називаю Біологічні Засоби Захисту. На даний момент серед природних ворогів листоблошки можна виділити хижого клопа Антокоріс Немораліс, який полює з ранньої весни до пізньої осені, що максимально відповідає життєвому циклу мідяниць. Принагідно із задоволенням харчується попелицею та яйцями плодових кліщів. Також корисні жуки сімейства сонечок – Дельфастус Каталіна і Криптолемус Монтезьєрі, які попутно поїдають білокрилок і мучнистого червця.