Звичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae)

Звичайний павутинний кліщ — найвідоміший представник сімейства павутинних кліщів. Його розміри залежить безпосередньо від його харчування. Статевий диморфізм особин полягає у розмірах. Самки мають середню довжину тіла близько 0,5 мм, самці трохи менше, близько 0,4 мм. Павутинний кліщ є павукоподібним, що характеризується чотирма парами лап у дорослих особин та виробництвом павутинних покривів. За природою поліфаг і космополіт, всеїдний і живе скрізь, крім Антарктики. Те, що павутинний кліщ — павукоподібне, створює серйозні труднощі у боротьбі з ним, адже засоби проти комах у цьому випадку безсилі.

Стадії розвитку

Тварина має кілька стадій розвитку (та саме тварина, а не комаха, павукоподібні відносяться до царства тварин)
• яйце
• личинка зеленого кольору, світлих або коричневих відтінків (6 нога фаза кліща)
• німфа
• доросла особина з тільцем червоного кольору, або яскраво вираженого, або з присутністю відтінків
На відміну від відкритого ґрунту, де кліщі не становлять особливої ​​небезпеки, у зв’язку зі змінами кліматичних умов та опадами, у закритому ґрунті це небезпечний суперник. У комфортних температурних умовах теплиці, яйце павутинного кліща здатне перетворитися на дорослу особину всього за 7 днів. У цьому доросла особина може виробляти потомство.
Павутинні кліщі харчуються соком рослини, цим послаблюючи його. Пошкоджені ділянки листа забарвлюються у жовтий колір, що погіршує процес фотосинтезу та отримання нових поживних елементів. Це призводить до відмирання пошкодженого листя, а якщо не вживати заходів, то колонія кліщів за кілька днів може призвести до невеликої рослини до загибелі. Під час ураження павутинним кліщем дуже часто приєднуються грибкові хвороби, що ще більше ускладнює життя рослини.
Інфікувати рослину павутинним кліщем — простіше простого, вони переносяться вітром, тваринами та людьми, а також можуть потрапити у розсаду, через свій крихітний, майже непомітний розмір.

Як же виявити кліща?

Найявніша і найсумніша стадія — це павутиння, що обволікає рослину. Спочатку вона непомітна, але це не значить, що кліща немає.
Колюче-смоктувальний апарат кліща пристосований для того, щоб висмоктувати сік із рослини. На місці проколів з’являються світлі плями, що є сигналом до перевірки рослини на наявність шкідника. Листя рослини може деформуватися, змінювати колір і опадати. Ще одним сигналом є чорні точки — екскременти павутинного кліща.

Як боротися з павутинним кліщем?

Народні засоби малоефективні у цій війні. Одним з найкращих способів вважається підвищення вологості шляхом обприскування холодною водою. Павутинний кліщ не любить низьких температур, а також високу вологість, що уповільнює процес його розмноження.
Хімічні препарати вимагають комплексного підходу, адже не всі акарициди принесуть результат, а інсектициди (засоби проти комах) зовсім безсилі. Варто врахувати, що препарати не знищують яйця кліщів, тому через кілька днів, коли з’являться нові особини, обробку потрібно повторити, а якщо не використовувати комплексний підхід та враховувати швидкість розмноження, то повторювати потрібно буде неодноразово. Ще один нюанс це адаптація кліщів до отрути, тобто для отримання результату необхідно варіювати препарати.

Біологічні засоби

Павутинний кліщ у природі має природних ворогів. Основним серед них є Фітосейулус персиміліс. Фітосейулус персиміліс — хижий кліщ монофаг, основою раціону якого є якраз наш шкідник павутинний кліщ. Він знищує як дорослих особин, так і личинок і не становить небезпеки для рослин ні для людини. Також для цієї мети підійде хижий кліщ — Амблісейус свірський. Незважаючи на те, що він опосередковано контролює популяцію кліща, його можна використовувати в комплексному підході боротьби з білокрилкою, кліщем і трипсом. Дуже важливо розуміти, що хижі кліщі дуже чутливі до акарицидів, тому в жодному разі не можна одночасно застосовувати обидва засоби захисту проти шкідника. Якщо ви вже використовували препарати проти павутинного кліща, то запускати фітосейїди можна лише після закінчення їхньої дії.