Трипс — загальна інформація

Трипси — дрібні комахи поліфаги (всеїдні). Довжина їх тіла коливається від 0,5-15 мм, зазвичай розмір не перевищує 2 мм, але в тропіках можна зустріти трипсів розміром до 1 см. Поширені по всьому світу, але перевагу віддають теплому клімату, тому більшість видів мешкає в тропіках та субтропіках . Загін трипси, налічує близько 6000 видів та більше сотні груп. Своєрідна будова дозволяє легко відрізнити трипс від інших комах.

Мають 5 стадій розвитку:

• яйце
• личинка
• пронімфа
• німфа
• імаго

Іноді є одностатеве розмноження, без запліднення — партеногенез.

Трипсів також називають пухиреногі (колбоногі) і бахромчатокрилі.

Бахромчатокрилими їх прозвали за специфічну будову літального апарату: 2 пари вузьких та довгих крил, по краях обрамлені бахромою. Невелика кількість жилок на крилах робить політ трипса своєрідним і нагадує швидше перепархування з однієї рослини на іншу. Довгі перельоти зустрічаються рідко і характерні не всім видам.

Назва бульбоногі (колбоногі) також пов’язана з особливостями будови тіла. Укорочені лапки, потовщені в стегні і мають по зубцю та присмоктувальному пристосуванню. Це допомагає їм швидко переміщатися та фіксувати тіло у момент зупинки руху.

Основна відмінність трипсів за статевою ознакою базується на розмірі особини. Самці зазвичай менше самок. Також можливі відмінності за кольором тіла, довжиною або відсутністю крил, але у різних видів ці відмінності виявляються по-різному.

Основою харчування трипсів є соки та нектар рослин. Переважне місце проживання — квітки рослин і квітколожа плодів, у зв’язку з доступністю харчової бази. Висмоктування соків та нектару з квітки рослини призводить до гальмування розвитку. Більшість видів визнано шкідниками в агрономічному секторі. Чимала небезпека криється у вірусах, що переносяться трипсами на рослини. Навіть незважаючи на те, що певною мірою трипси є запилювачами, а враховуючи давність загону, цілком можливо, що одними з перших запилювачів у світі, їхня роль в запиленні незначна. Трипси рідко перелітають з однієї рослини на іншу і кількість пилку, що переноситься, непорівнянно з заподіяною шкодою.

Виявити трипс досить непросто, враховуючи його скромні розміри. Один із основних способів виявлення – симптоматика рослини. Листя або квітки рослини починають деформуватися, відбувається процес некрозу (відмирання тканин), листя втрачає насиченість кольору, з’являються світлі або знебарвлені плями, які згодом перетворюються на отвори. У процесі життєдіяльності трипсів, через виділення екскрементів та відкладання яєць, на листі рослин утворюються галли, які послаблюють рослину і можуть стати причиною її загибелі. Якщо ж харчування трипса відбувається на точці зростання, неминуче зустрічатиметься деформовані кінці пагонів. Не слід також упускати, що трипси є переносниками небезпечних вірусів та зараховуються до карантинних об’єктів.

Як боротися із трипсом?

Клейкі пастки

Використання клейових пасток є не лише засобом знищення, а й способом моніторингу дорослих особин трипсу. Мінус цього способу, відсутність можливості знищення личинок. З плюсів варто відзначити, що ефективно використовуються при вилові не тільки трипсів, але й інших шкідників-фітофагів. В основному використовуються карткові та рулонні клейові пастки. Картні пастки, в теплицях з огірком, встановлюються на висоті близько 20 см над рослиною. У теплицях із томатами на рівні середини куща. Оптимальна кількість з метою максимально ефективного вилову шкідника становить 1000 – 1300 шт на гектар. Кількість рулонних клейових пасток рекомендовано 10-15 рулонів на гектар. При виборі рулонної пастки колір також матиме значення, якщо хочете зберегти ентомофагів.

Феромонні пастки

Є кілька видів феромонних пасток, дія яких виходить з одному основному принципі. Приманка містить феромон для залучення самців та самок фітофагів, що дозволяє виманювати їх із сховищ. Один з варіантів – водна феромонна пастка. З метою моніторингу, достатньо 10 штук на 1 гектар. Оптимально розставити їх кола, дотримуючись дистанції не менше 15 метрів між ними і 25 метрів між стінками теплиці, щоб уникнути залучення нових комах ззовні. Тарілка наповнюється водою, в яку додається тонкий шар олії. Феромон заманює в пастку дорослих самців, які опиняються на поверхні рідини та відловлюються. Також ефективно використовувати феромонні пастки одночасно з клейкими за схожим принципом.

Хімічні засоби

Хімічні засоби боротьби з трипсом використовуються повсюдно, але з розвитком агрономії використовується все рідше, щоб уникнути заподіяння шкоди рослинам та корисним комахам. Мінусами цього способу є складність підбору препарату, так як не кожен препарат здатний проникати всередину листа, що призводить до виживання личинок. Також негативний вплив на популяцію ентомофагів, а у разі використання сильніших засобів, і зовсім їхня загибель.

Біологічні засоби

Біологічні засоби захисту можна віднести як до найбільш щадним і природним способом боротьби зі шкідниками. Серед природних ворогів трипсу виділяють хижих клопів Оріус — левігатус, майюскулус, нігер, і хижих кліщів Амблісейус — свірськи та кукумерис.